Що потрібно знати вчителю про дисграфію

Огляд причин та проявів дисграфії, рекомендація зручного онлайн-інструменту для ефективної діагностики цієї проблеми на ранній стадії.

Серед ваших учнів є діти, які допускають не просто помарки, а помилки, що не піддаються жодному логічному поясненню? Почерк цих школярів, як правило, не відрізняється каліграфічністю, букви різного розміру, рядки нерівні, а кількість помилок – незчисленна. Причому за рівнем інтелекту вони часто не відстають від однолітків, але при цьому погано навчаються.

Чому ж таке трапляється і що, власне, є причиною проблеми? І, головне, як допомогти такій дитині побороти проблему під назвою «дисграфія»?

Прояви дисграфії

Дисграфія (від грец. dis — префікс, що означає розлад, γραφειν — пишу) – це розлад процесу письма, пов'язаний із недостатнім рівнем сформованості психічних функцій, що беруть участь у реалізації та контролі письмового мовлення. Як правило, дисграфія є супутнім проявом дислексії. Діти з такою проблемою відчувають труднощі при засвоєнні матеріалу, хоча їх інтелектуальні здібності переважно повністю зберігаються.

Причини дисграфії

• Спадкова схильність. Дисграфія у дитини має органічний характер, тобто обумовлена особливістю влаштування окремих ділянок головного мозку, що передаються генетично від батьків до дитини.
• Травми та захворювання. Причиною виникнення дисграфії можуть бути внутрішньоутробне інфікування, важкі пологи при народженні такої дитини або перенесені хвороби, які вплинули на розвиток головного мозку. У такому випадку разом із корекційною роботою здійснюється медикаментозне лікування.
• Соціально-психологічні фактори. Причинами дисграфії можуть бути недостатня кількість уваги, яку приділяють батьки дитині, брак близьких мовних контактів, двомовність у сім’ї, культурний рівень родини тощо.

Фахові методики діагностики дислексії та дисграфії

Порушення письмового мовлення – проблема серйозна, але, якщо вона обумовлена не спадковістю, її можна подолати за рік-два систематичної корекційної роботи. Для цього необхідно попередньо з'ясувати причини, які спричинили прояв дисграфії у конкретної дитини, та визначити тип порушення. Для цього доречно залучити відповідних фахівців – логопеда, дефектолога, психолога чи психіатра.

Основні види дисграфії

• Акустична дисграфія. При такому порушенні, у дитини виникають труднощі слухової диференціації звуків, хоча вона вірно вимовляє слова. Це проявляється у заміні букв при написанні.
• Артикуляційно-акустична дисграфія. Цей вид порушення полягає у звуковій заміні в усному мовленні, які, відповідно, відтворюються на письмі.
• Аграматична дисграфія. Такий різновид дисграфії проявляється у неузгодженості слів у реченні при письмі. Це обумовлено несформованістю у дитини граматичних систем словотвору.
• Оптична дисграфія. Труднощі засвоєння дитиною зорових образів букв, багато з яких сприймаються схожими (недописування букв, «дзеркальне» зображення літер, або заміна на ті, що мають схожі елементи тощо).
• Дисграфія через несформованість аналізу та синтезу мовного потоку.Проявом такого типу є неспроможність відокремити у мовленні окремі слова, а потім розділити їх на букви та звуки, а також пропуски чи вставка додаткових літер, їх перестановка чи поділ слова на окремі частини.

Діагностика дисграфії онлайн

Діагностувати наявність дисграфії можна або із залученням спеціалістів, або з використанням спеціального сучасного російськомовного інтернет-інструменту «Дисграфія. Сервіс корекції дисграфії» (з 15 вересня 2018 року ресурс є платним). З його допомогою можна автоматично визначити наявність письмових порушень у дітей віком від 6 до 14 років, навіть на ранній стадії прояву.

Методики виявлення та коригування дисграфії розроблені фахівцями з логопедії, психології, психіатрії і дефектології. Результати діагностики можуть стати основою для подальшої корекційної роботи з відповідними фахівцями. 

Ресурс «Дисграфія. Сервіс корекції дисграфії» створений як частина проекту, де буде зібрана база вправ по кожному виду порушень. Проект був представлений у 2017 році та став переможцем хакатону, отримавши підтримку «Теплиці соціальних технологій».

 

Прояв оптичної дисграфії

Для того, щоб пройти діагностику після попередньої реєстрації на сайті, необхідно виконати 7 блоків різнотипних завдань на виявлення кожного типу дисграфії.

Інтерактивна діагностика включає такі блоки:

• словотворення – однина/множина (16 питань);
• складання речення із запропонованих слів у невизначеній формі (6 речень);
• словотворення – закінчення (13 завдань);
• розкриття дужок, написання слів разом чи окремо (6 завдань);
• складання слів з анаграм (4 завдання);
• заповнення пропущених букв у слові (6 завдань);
• відтворення у письмовій формі тексту на слух після прослуховування відповідного запису.

Згідно з результатами онлайн-діагностики, при виявленні порушень здійснюється диференціація типу дисграфії, визначається ступінь її проявлення та надаються рекомендації щодо подальшої корекційної роботи з фахівцями.

Наявність дисграфії може стати проблемою, яка вплине на все подальше життя сьогоднішнього школяра, а може бути вирішена за кілька років. І саме від небайдужості дорослих залежить, чи зможе дитина подолати цю проблему і як це вплине на становлення її особистості у подальшому!

джерело

13 МОМЕНТІВ, ПРО ЯКІ МЕНІ ВАРТО БУЛО Б СКАЗАТИ ДИТИНІ ПЕРЕД ШКОЛОЮ

Для дитини, особливо для першокласника, школа – це мільйон приводів для хвилювання, радісного і не дуже. І тому дітей потрібно готувати до школи не тільки абеткою і рахунковими паличками. Можна гратися, можна ділитися історіями зі свого шкільного життя, головне – заздалегідь пояснити, що чекає дитину і як потрібно себе поводити, тому що є речі, які можуть пояснити лише батьки.

Моїй доньці 11 років, вона навчається в 5-му класі. Я сама провчилася у 2 школах і не люблю згадувати цей час, тому що неприємне переважає, але знаю чимало людей, які згадують шкільні роки з теплом. Щоб моя дочка приєдналася до них, а не до мене, я, іноді мимоволі, іноді прямо, прищеплюю їй деякі принципи. Про них я задумалася ще під час вступу до дитячого садка. Ми в Тутка ділимося сьогодні з вами цими думками.

Для першокласника і його батьків все здається незвичним, незатишним й тому іноді трохи страшним. Все незнайоме – школа, інші діти, вчителі; все вперше – уроки, оцінки, домашнє завдання, відкритий урок, перевірка швидкості читання, і, нарешті, остання в навчальному році лінійка. Інша дівчинка читає найшвидше за всіх, а з математики трійка, і сусід по парті дражниться і забирає підручники.

Батькам і то важко впоратися, хоча вони вже дорослі і проходили це все, а дитині набагато складніше. Особливо якщо вона не ходила до дитячого садка, а на майданчику обійшлося без проблем.

Тому обов’язково поясніть дитині таке

• Уроки не настільки важливі, щоб через них нехтувати своїм здоров’ям, психічним і фізичним. Якщо погано почуваєшся – скажи про це дорослим.
• Не порівнюй себе з іншими. Ти в школі не заради гонитви за оцінками, а заради знань.
• З цієї ж причини не женися за оцінками, головне – добре зрозуміти тему і отримати знання. Ми не будемо лаяти тебе за трійку, але п’ятірка нас дуже втішить.
• Якщо тобі важко або щось незрозуміло – попроси вчителя або нас про допомогу.
  Переживати через контрольні та тести – це цілком нормально, але пам’ятай: школа – це не все життя, це лише його частина, тому не переживай через нього занадто сильно.
• Учитель теж людина, яка може втомитися, захворіти або випадково помилитися. Пам’ятай про це, стався з повагою до його праці, не ускладнюй йому роботу.
• Ніколи не приймай участь у булінгу. Що таке булінг? Коли людина ображає когось слабшого за себе постійно і спеціально. Не роби так, а якщо хтось в школі так робить – розкажи мені. Я знайду вихід, як допомогти цій дитині.

• Якщо ти не порушуєш правил, тебе не повинні карати або залякувати. Погратися в гру на телефоні можна на перерві, коли це нікому не заважає і не відволікає тебе від навчання. Попроситися в туалет під час уроку, якщо не можеш терпіти, можна. Відмовитися від їжі в їдальні, якщо тобі не хочеться її їсти, теж можна. Якщо ти думаєш, що вчитель був неправим або грубим – скажи мені, я вирішу це питання.
• Якщо ти порушив правила, вчитель має право покарати тебе, наприклад, забрати телефон до кінця уроків. Але тебе не повинні бити чи принижувати, сміятися над тобою. Якщо таке трапилося – скажи нам.
• Вчися спілкуватися з людьми, адже цілком можливо, що ви провчитеся разом до 12-го класу. Але якщо хтось із однокласників образив тебе, спочатку постарайся вирішити проблему самотужки. Якщо не вийшло – попроси допомоги у вчителя або у нас.
• Старайся. Ці уроки знадобляться тобі в майбутньому, тому завчи зараз їх гарненько. Вчися думати.
• Дотримуйся дисципліни. Правила придумані для того, щоб всім було легше, і тобі теж. Виконуй завдання, слухай вчителя, збирай портфель самостійно, без нагадувань.
• Отримати знання можна не тільки в школі. Якщо тобі хочеться дізнатися більше про щось – запитай нас, ми допоможемо знайти відповіді.

А що сказали своїй дитині перед школою ви?

За матеріалами

джерело

Как сделать класс дружнее: 10 идей для классного руководителя

Учителям хорошо известно, что детям проще концентрироваться на учебе, когда они находятся в сплоченном коллективе. В 2018 году проводилось исследование, в котором выяснилось, что детский коллектив становится дружнее, когда учитель лично приветствует каждого входящего в класс ученика. В таких классах дети становятся более включенными в учебный процесс и лучше ведут себя на уроках.

Начальная и средняя школа

1. Публичное выражение благодарности.

Этот метод можно использовать в любой момент урока. Дети могут поблагодарить друг друга за хорошо сделанную работу или за то, что они взялись за сложную задачу.

Валери Галлахер, учитель первого класса из города Провиденс, штат Род-Айленд, звенит в колокольчик, чтобы привлечь внимание класса, и называет ученика, который должен высказать публичную благодарность одному из своих одноклассников. Она считает, что такая внезапная благодарность мотивирует детей лучше, чем похвала от учителя.

2. Элизабет Петерсон, учитель 4-го класса из Эймсбери, штат Массачусетс, проводит Дружеские Пятницы. В Дружескую Пятницу дети пишут друг другу анонимные дружеские записки.

3. Марисса Кинг, учитель 5-го класса из города Талса в Оклахоме, поделилась двумя способами, которые побуждают детей делать добрые дела.

Первый заключается в том, что учитель дает задание сделать тайное доброе дело, например, написать анонимную вдохновляющую записку однокласснику, которому с трудом дается изучение определенного предмета в школе. Второй заключается в том, чтобы замечать, как одноклассники делают добрые дела. Когда ученик видит, как его одноклассник делает уборку в классе после урока, он может опубликовать благодарность на общей электронной «доске доброты». Оба способа приучают детей к тому, чтоб в быть добрее друг к другу.

4. В городе Каполей, Гавайи, учитель Джилл Флетчер организовала доску наподобие страницы пользователя Twitter. На ней ученики могут создать собственный «профиль» и добавить как минимум 3 читателей – друга, знакомого и кого-то, с кем они не очень много общаются. В первый раз на создание профиля уходит около 45 минут, ученик рассказывает о своем настроении или о недавнем событии из его жизни. Ученикам, добавленным в качестве читателей, предлагается ответить на то, о чем написал в своем профиле его автор.

5. Бобби Шэддокс, учитель обществознания из Портленда, штат Мэн, просит своих семиклассников выбрать разработать для самих себя набор правил поведения на уроке: 7 прилагательных, которые описывают их как сообщество учеников. Когда ученики сами создают для себя правила поведения, класс становится гораздо сплоченнее.

6. Совместные физические или социальные действия двух и более учеников в начале или после окончания какой-либо деятельности.

Например, ученики могут «дать друг другу пять» или устно выразить благодарность одноклассникам. Существует любопытное подтверждение тому, что это действительно работает. Исследователи выяснили, что команды Национальной Баскетбольной Ассоциации, чьи игроки чаще коммуницируют физически в начале сезона – например, «дают пять» или ударяются кулаками с товарищами по команде – в течение сезона набирают больше очков.

Старшая школа

7. В школе Риверсайд в городе Ахмедабад в Индии каждый класс ежедневно проводит утренние собрания учеников длительностью 30–45 минут для укрепления отношений в коллективе. В ходе таких собраний, направленных на сближение учеников, дети играют в игры, общаются, делятся идеями, лучше узнают друг друга. В таких утренних собраниях может принимать участие один или несколько классов вместе, а проводить их могут как учителя, так и сами ученики.

8. Ауким Баллард, учитель из Сан-Франциско, проводит в конце учебного дня короткие встречи, на которых дети анализируют, как прошел их день. Ученики собираются в круг и благодарят кого-то из одноклассников за помощь, извиняются за свое поведение или делятся моментом озарения. Учитель начинает разговор и предлагает добровольцам высказаться.

9. Пятиминутка «Розы и шипы» заключается в том, что учитель и все ученики делятся чем-то позитивным (роза) и негативным (шип). Многие жалуются на достаточно обычные вещи, например, на усталость, но некоторые делятся и весьма личными проблемами – например, рассказывают о болезни собаки.

10. Игра «в снежки» позволяет снять стресс: школьники анонимно записывают одну свою проблему на листе бумаги, комкают его, а затем дети кидаются ими, как будто играя в снежки. Это позволяет расслабиться и повеселиться. В конце каждый подбирает по «снежку» и зачитывает, что на нем написано.

Діти і гроші в Інтернеті: про що варто знати дорослим

Про вебінар

Сучасні інформаційні технології надають безліч можливостей, в тому числі й пов’язаних із отриманням доходів завдяки діяльності в кіберпросторі. Діти відчувають велику звабу включитися в здавалось би легке “заробляння грошей” в Інтернеті. На вебінарі ми спробуємо розібратися з явищем кібергрошей сьогодні. Які види діяльності в мережі є найбільш привабливими для підлітків, скільки з українських підлітків прагнуть заробляти гроші і як це роблять. Які є головні ілюзії і небезпеки такої діяльності, в тому числі й фінансові втрати від кібершахрайства. Як дорослі можуть допомогти підліткам безпечно здійснити економічну кіберсоціалізацію. У вебінарі використовуватимуться результати досліджень лабораторії психології масової комунікації та медіаосвіти Інституту соціальної та політичної психології НАПН України та  матеріали роботи міжгалузевої громадської групи з проблем кібергрошей.

План вебінару:

1. Поняття "кібергроші".
2. Вікові особливості економічної соціалізації і сензитивні періоди.
3. Різновиди фінансово орієнтованої діяльності в Інтернеті.
4. Кіберспорт, інтернет-комерція, відеоблогінг та ін.: ілюзії і небезпеки.
5. Що насправді приносить доходи і як зорієнтувати підлітків.
6. Фінансові втрати підлітків в Інтернеті, що впливає на кібервразливість.
7. Азарт і психологічні механізми формування залежності.
8. Рекомендації з безпечної економічної кіберсоціалізації.

Кому це буде корисно:

менеджерам освіти будь-якого рівня (заступники директорів, директори шкіл, методисти), учителям-предметникам, вихователям шкіл-інтернатів, класним керівникам, соціальним педагогам, батькам учнів, психологам.

джерело

Ви ідеальні батьки?