Інфантильні учні
Стисла психологічна характеристика. Такі учні відрізняються низьким рівнем самоконтролю, вольових процесів. У процесі навчальної діяльності вони не можуть зосередитися, не володіють сформованою пізнавальною мотивацією. Для них властивий зовнішній локус контролю.
Основні труднощі, які виникають при проходженні ЗНО. Таким дітям важко примусити себе готуватися до іспиту. Їм властива апеляція до «вищих сил» замість сподівань на власні можливості. Вони відчувають труднощі з виділенням головного, плануванням і організацією своєї діяльності. Крім цього, в них відсутня системність в мисленнєвій діяльності.
Стратегії підтримки
На етапі підготовки. Необхідно надавати алгоритми підготовки у вигляді схем. Оптимальна стратегія підготовки для таких учнів – розпочинати зі складного (прогалин), а згодом переходити до знайомого матеріалу. Важливо розсортирувати матеріал на короткі, легко досяжні кроки і завершувати роботу на позитиві, не очікуючи відчуття відрази. У монотонній діяльності слід знаходити ресурси (безпосередня вигода, само заохочення). Допомагає також регламентація часу.
Під час проведення пробного ЗНО. Можна використовувати перед початком екзамену формули самонавіювання («Я спокійний і зібраний»). Необхідно переглянути всі завдання і вибрати ті, які видаються найбільш легкими. При перевірці корисно уявити, що перевіряєш чужу роботу.
Рекомендації вчителям та батькам. Якщо дитина чимось зайнята, не відволікайте її, доки вона не завершить роботу. Необхідно допомагати структурувати час і створювати зовнішні потреби у цьому. Необхідно також узгодити з дитиною систему заохочень.
Тривожні учні
Стисла психологічна характеристика. Для тривожних дітей навчальний процес асоціюється з емоційною напругою. Вони схильні сприймати будь-яку ситуацію, пов’язану з навчанням, як небезпечну. Особливу тривогу викликає в них перевірка знань в будь-якому вигляді (контрольна робота, диктанти і т. д.).
В який спосіб можна розпізнати тривожну дитину? Такі учні часто пере провіряють вже зроблене, причому це може і не призвести до суттєвого покращення якості роботи. При усній відповіді вони, як правило, прискіпливо спостерігають за реакцією вчителя. Тривожні діти ставлять багато уточнюючих запитань, часто перепитують вчителя, перевіряючи, чи правильно вони його зрозуміли. При виконанні індивідуального завдання вони зазвичай просять вчителя «подивитися, чи правильно вони зробили». Часто гризуть ручки, перебирають пальцями, зачіпають волосся тощо.
Основні труднощі. Ситуація екзамену взагалі складна для тривожних дітей, тому що по своїй сутності вона оціночна. Такій дитині важко контролювати свій емоційний стан, звідси виникають проблеми з концентрацією уваги. Найбільш складним аспектом ЗНО для тривожного учня є відсутність емоційного контакту з дорослим.
Стратегії підтримки
На етапі підготовки. Для тривожних дітей особливо важливе створення ситуації емоційного комфорту на передекзаменаційному етапі. Ні в якому разі не можна нагнітати атмосферу, нагадуючи про серйозність екзамену і значущість його результатів. Занадто велике підвищення тривоги в учнів цієї категорії призводить лише до дезорганізації діяльності. Завдання дорослого – створення ситуації успіху, заохочення, підтримка. В цьому величезну роль відіграють підтримуючі вислови: «Я впевнений, що ти впораєшся», «Ти так добре впорався з контрольною з фізики».
Необхідно навчити дитину прийомам саморегуляції, релаксації, аутотренінгу, обов’язково ознайомити її з процедурою ЗНО, щоб зняти ситуацію невизначеності. Великого значення буде мати бесіда з близькою людиною, спрямована на забезпечення емоційно сприятливої атмосфери.
Під час проведення пробного ЗНО. Дуже важливо забезпечити тривожним дітям відчуття емоційної підтримки. Це можна зробити різноманітними невербальними засобами: подивитися, посміхнутися і т. ін. Тим самим дорослий як би говорить дитині: «Я тут, я з тобою, ти не один». Якщо дитина звертається за допомогою: «Подивіться, я правильно роблю?», краще за все, не заглиблюючись у зміст написаного, переконливо сказати: «Немає сумнівів, що ти все робиш правильно і в тебе все вийде».
Рекомендації вчителям та батькам. Необхідно формувати в учнів позитивне, адекватне ставлення до ЗНО. В якості підготовки тривожних дітей можна рекомендувати проведення відкритих уроків із запрошенням незнайомих людей, а також радити дітям притримуватися певного стилю поведінки.
Батькам слід пояснити особливості дітей, здійснювати просвітницьку роботу з батьками для створення адекватного ставлення до ЗНО. Великого значення має сприятливий клімат в сім’ї.
Невпевнені учні
Стисла психологічна характеристика. Проблема таких дітей в тому, що вони не вміють спиратися на власну думку і схильні до отримання допомоги інших. Невпевнені діти не можуть самостійно перевірити якість своєї роботи: вони самі собі не довіряють. Вони можуть добре виконувати роботу за зразком, але мають ускладнення при необхідності самостійного вибору стратегії розв’язання.
В подібній ситуації вони зазвичай звертаються за допомогою до однокласників або батьків (особливо при виконанні домашнього завдання). Такі діти списують не тому, що не знають відповіді, а тому, що невпевнені в правильності своїх знань і рішень. В поведінковому плані їм часто властивий конформізм, вони не вміють відстоювати власну точку зору. Невпевнені діти часто подовгу не можуть приступити до виконання завдання, але достатньо педагогу підказати їм перший крок, як вони починають працювати.
Основні труднощі. Невпевнені діти відчувають труднощі під час будь-якого екзамену, позаяк їм важко розраховувати на власні ресурси й приймати самостійне рішення. При проходженні ЗНО ці діти відчувають додаткові труднощі, оскільки принципове значення має самостійний вибір стратегії діяльності, а це завдання для невпевнених учнів вкрай складне.
Стратегії підтримки
На етапі підготовки. Дуже важливо, щоб невпевнена дитина отримала позитивний досвід прийняття іншими людьми її особистого вибору. При роботі з такими учнями необхідно уникати порад і рекомендацій (наприклад: «Краще розв’яжи прості завдання, а тоді переходь до складних»). Краще запропонувати самому вибрати і дочекатися, коли він прийме рішення («Як ти гадаєш, з чого краще розпочати: з простих чи складних завдань?»).
Під час проведення пробного ЗНО. Невпевнену дитину можна підтримувати простими фразами, які сприяють створенню ситуації успіху: «Я впевнений, в тебе все вийде», «Ти обов’язково впораєшся». Якщо учень ніяк не може розпочати виконання завдань, довго сидить без діла, варто запитати його: «Ти не знаєш, як розпочати? Як виконувати наступне завдання?» - і запропонувати йому альтернативу: «Ти можеш розпочати з простих завдань або спочатку переглянути весь матеріал. Як ти гадаєш, що буде краще?»
В жодному разі не можна говорити тривожним і невпевненим дітям фраз типу «Подумай ще», «Поміркуй добре». Це тільки підсилить їх тривогу і ніяк не прискорить виконання завдання.
Рекомендації вчителям та батькам. Дуже важливо розвивати у невпевненої дитини навички самостійного оцінювання своєї роботи. Наприклад, корисно запитувати її «А що тобі самій сподобалось в твоїй роботі?» Якщо дитині важко відповісти на подібне запитання, можна запропонувати їй оцінити роботу за декількома критеріями: за точністю, швидкістю і т. д. Не варто поспішати пропонувати дитині готовий розв’язок або відповідь. Навпаки, краще спочатку поцікавитися її думкою.
Перфекціоністи і «відмінники»
Стисла психологічна характеристика. Діти даної категорії зазвичай відрізняються високою або дуже високою успішністю, відповідальністю, організованістю, виконавською дисципліною. Якщо вони виконують завдання, то намагаються зробити його краще від усіх або швидше за інших використати додатковий матеріал.
Перфекціоністи дуже чуттєві до похвали і взагалі до будь-якого оцінювання своєї діяльності. Все, що вони роблять, повинно бути поміченим і отримати відповідну (звичайно ж, високу) оцінку. Для таких дітей властиві дуже високий рівень домагань і вкрай нестійка самооцінка. Для того, щоб відчувати себе хорошими, їм потрібно не просто встигати, а бути найкращими, не просто добре справлятися з завданнями, а робити це блискуче.
Основні труднощі. ЗНО для даної категорії учнів – це той самий випадок, коли правильним виявляється вислів «Найкраще – ворог хорошого». Їм недостатньо виконати мінімально необхідний обсяг завдань, їм потрібно зробити все, причому безпомилково. Ще одна можлива перепона для них – це необхідність пропустити завдання, якщо вони не можуть з ним впоратись. Вони відчувають сильну тривогу, намагаються отримати підтримку. Їм також важко контролювати свій емоційний стан.
Стратегії підтримки
На етапі підготовки. Дуже важливо допомогти таким дітям скоригувати їх очікування і допомогти усвідомити різницю між «достатнім» і «неперевершеним». Їм необхідно зрозуміти, що для отримання відмінної оцінки немає необхідності виконувати всі завдання. На передекзаменаційному етапі перфекціоністам можна пропонувати тренувальні вправи, де їм потрібно буде вибирати завдання і не робити все підряд. Необхідно проінформувати таких дітей про необхідний мінімум набраних балів, допомогти їм розставити пріоритети і скоригувати очікування. Необхідно також навчити їх планувати роботу за часом.
Під час проведення пробного ЗНО. Перфекціоністу потрібно допомогти обрати стратегію діяльності і реалізувати її. Можна запитати «Які завдання ти вирішив зробити?» - і при потребі тактовно скоригувати його плани. У процесі пробного ЗНО можна час від часу цікавитися: «Скільки тобі ще залишилося?» - і допомагати йому скоригувати власні очікування (« Тобі не потрібно робити стільки. Того, що ти вже виконав, буде достатньо. Переходь до наступного завдання»).
Рекомендації для вчителів та батьків. Необхідно уникати порівняння з іншими і допомогти знизити суб’єктивну значущість ЗНО. Батькам важливо допомогти скласти режим дня і регулювати навантаження, а вчителям – утриматися від оцінювання й порівняння з іншими. Важливо допомогти дитині переключитися з емоційного реагування на планування і зосередитися на перевірці.
Правополушарні учні
Стисла психологічна характеристика. Правополушарними називають дітей, в яких домінує правий полушарок мозку. В них багата уява, добре розвинене образне мислення. Вони прекрасно сприймають метафори, образи, порівняння, гублячись при необхідності мислити логічними категоріями.
Основні труднощі, які виникають при проходженні ЗНО. Правополушарні діти можуть відчувати труднощі при необхідності чіткого логічного мислення, структурування. Їм важко відволіктися від емоційно-образної складової навчального матеріалу і зосередитися на фактах і теоретичних побудовах. Як правило, вони добре долають гуманітарні предмети, відчуваючи труднощі з предметами природничого та фізико-математичного циклів.
Саме по собі тестування винятково складне для правополушарних дітей, тому що воно передбачає знання логічних конструкцій, фактів, потребує вміння аналізувати і співставляти різноманітні факти, тобто діяльність проходження ЗНО лівополушарна за своєю природою.
Стратегії підтримки
На етапі підготовки. Важливо надати дитині інформацію про особливості її навчального стилю, допомогти прийняти його і відпрацювати індивідуальну стратегію діяльності. Щоб навчальний матеріал краще засвоювався, правополушарним дітям важливо задіювати уяву й образне мислення: використовувати порівняння, образи, метафори, малюнки. Сухий теоретичний матеріал необхідно ілюструвати прикладами або наочністю. Необхідно також використовувати вправи на зняття емоційної напруги.
Під час проведення пробного ЗНО. Правополушарним дітям має сенс спробувати свої сили не стільки в найпростіших тестових завданнях (типу А), скільки там, де потрібно дати розгорнуту відповідь. Це їм буде простіше. Можливо, їм варто починати саме з завдань В і С, а вже потім переходити до тестів множинного вибору. До початку екзамену важливо донести до дітей думку про те, з яких завдань їм буде розумніше розпочати, а під час екзамену нагадати їм про це. Крім того, можна нагадати їм про ті вправи, які були засвоєні на етапі підготовки.
Рекомендації для вчителів та батьків. Необхідно проінформувати батьків і вчителів про сутність правополушарності, навчити їх активізувати образне мислення дитини при підготовці до екзамену.
Учні-синтетики
Стисла психологічна характеристика. Синтетичний, чи глобальний, стиль діяльності характеризується низкою типових моментів. Учні-синтетики спираються в більшості на загальне, а не на часткове. Вони мало уваги приділяють деталям, тому що їх цікавлять загальні взаємозв’язки.
Основні труднощі. Синтетики часто відчувають труднощі з аналізом, виділенням ключових моментів в інформації, розподілом матеріалу на смислові блоки. Зазвичай таким дітям важко складати плани або конспекти, деякі з них складають план вже після того, як робота була написана. Синтетики рідко концентруються на одній проблемі, їм властиво розглядати її в широкому контексті, у взаємозв’язку з іншими проблемами, співвідносити отримані знання з особистим досвідом і думками інших. При проходженні ЗНО синтетики можуть відчувати труднощі, пов’язані з необхідністю аналітичної діяльності і оперування конкретними фактами.
Стратегії підтримки
На етапі підготовки. Дуже важливо розвивати у синтетиків аналітичні навички, враховуючи, що загальний хід їх діяльності – від загального до часткового. При вивченні кожної теми необхідно її узагальнювати, виокремлювати основні блоки і наповнювати їх конкретним змістом. При роботі з тестами синтетиків потрібно орієнтувати на виявлення основного в кожному завданні: що тут є головним, на що варто звертати увагу в першу чергу?
Під час проведення пробного ЗНО. На початку роботи синтетикам варто ознайомитися з матеріалом в цілому: переглянути наявні завдання, «пробігтися» по їх змісту. Це допоможе їм зорієнтуватися. Синтетикам може допомогти складання загального плану діяльності на початку роботи. Крім того, на ЗНО їм важливо спиратися на вміння виділяти головне в кожному завданні. «Спочатку переглянь завдання і поміркуй, у якій послідовності ти будеш їх виконувати».
Рекомендації для вчителів та батьків. Рекомендації аналогічні роботі з правополушарними дітьми: перш за все необхідно зрозуміти специфіку пізнавальної діяльності синтетика і розвивати у нього навички аналізувати.
Учні, які відчувають недостачу довільності та самоорганізації
Стисла психологічна характеристика. Зазвичай цих учнів характеризують як «неуважних», «незібраних». Як свідчить практика, в них дуже рідко бувають справжні порушення уваги. Частіше всього «неуважні» діти – це діти з низьким рівнем довільності. В них сформовані всі психічні функції, необхідні для того, щоб бути уважними, але загальний рівень організації діяльності дуже низький. В таких дітей часто нестійка працездатність, їм властиві коливання темпу діяльності. Вони можуть часто відволікатися.
Основні труднощі. ЗНО потребує дуже високої самоорганізації. Діти, в яких несформована довільність, при загальному високому рівні пізнавального розвитку і досить достатньому обсягу знань можуть нераціонально використати час.
Стратегії підтримки.
На етапі підготовки. Психічні функції формуються при наявності зовнішніх підстав. Тому на етапі підготовки дуже важливо навчити дитину використовувати для саморегуляції діяльності різноманітні матеріальні засоби. Такими засобами можуть стати пісковий годинник, який відміряє час, достатній для виконання завдання; складання списку необхідних справ (і їх поступове ви креслення по мірі виконання), лінійка, яка вказує на потрібний рядок, і т.д. Немає сенсу закликати таких дітей «бути уважнішими», тому що це для них недоступно.
Під час проведення пробного ЗНО. Дітям з недостатньо розвиненою довільністю необхідна допомога в самоорганізації. Це можна зробити завдяки спрямовуючим питанням: «Ти зараз що робиш?» Можливе також використання зовнішніх підстав. Наприклад, дитина може скласти план своєї діяльності і закреслювати пункти або ложити лінійку на те завдання, яке вона зараз виконує. Важливо, щоб учень навчився використовувати ці допоміжні засоби на попередньому етапі, в іншому разі на екзамені це забере в нього надто багато сил і часу.
Рекомендації для вчителів та батьків. Дуже важливо, щоб дорослі не брали на себе повністю функцію організації діяльності такої дитини. Якщо дорослий весь час контролює і організовує дитину, це не лише не сприяє розвитку довільності, а навпаки. Завдання дорослих – стимулювати розвиток самоконтролю дитини. Наприклад, краще не давати прямих вказівок типу «Зараз пиши це» або «Не забув зошит з математики положити?», а задавати питання, відповіді на які будуть вимагати від дитини навичок самоорганізації: «Що потрібно зробити зараз?», «Що ти зараз будеш робити?», «Перевір, чи всі підручники ти положив».
Астенічні учні
Стисла психологічна характеристика. Основна характеристика астенічних дітей – висока втомлюваність, схильність до виснаження. Вони швидко втомлюються. В них знижується темп діяльності і різко збільшується кількість помилок.
Як правило, втомлюваність пов’язана з особливостями вищої нервової діяльності і має не стільки чисто психологічну, скільки неврологічну природу, тому можливості її корекції вкрай обмежені.
Основні труднощі. ЗНО потребує високої працездатності протягом достатньо тривалого періоду часу (3 години). Тому в астенічних дітей дуже висока ймовірність зниження якості роботи, виникнення відчуття втоми.
Стратегії підтримки
На етапі підготовки. При роботі з астенічними дітьми дуже важливо не висувати вимог, які неможливо виконати і яким дитина не зможе відповідати.: «Деякі випускники займаються з ранку до вечора, а ти після двох годин вже втомився». Дитина не симулює, просто такі його індивідуальні особливості.
Великого значення набуває оптимальний режим підготовки: щоб дитина не перевтомлювалась, їй необхідно робити перерви в заняттях, гуляти, достатньо спати. Батькам астенічних дітей варто отримати консультацію у психоневролога або невропатолога про можливість підтримки дитини за допомогою вітамінів чи трав’яних зборів.
Під час проведення пробного ЗНО. Слід мати на увазі, що астенічним дітям потрібно декілька перерв, тому їх не потрібно квапити, якщо вони раптово припиняють працювати і на якийсь час зупиняються. Їм по можливості краще організувати декілька коротеньких «перерв» (відпустити в туалет і т.п.)
Рекомендації для вчителів та батьків. Дуже важливо не порівнювати дитину з іншими. В ситуації, коли очевидна висока втомлюваність, необхідно виявити делікатність і тактовність. В жодному разі не можна докоряти дитині у лінощах або незібраності.
Гіпертимні учні
Стисла психологічна характеристика. Гіпертимні учні зазвичай швидкі, енергійні, активні, не схильні до педантизму. В них високий темп діяльності, вони імпульсивні і часом нестримані. Вони швидко виконують завдання, але дуже часто роблять це абияк, не перевіряють себе і не бачать власних помилок. Такі діти часто нехтують точністю й акуратністю на користь швидкості й результативності.
Гіпертимні учні відчувають труднощі в процесі роботи, яка потребує високої старанності, зібраності і скрупульозності, проте прекрасно долають завдання, які вимагають високої мобільності й переключення. Особливістю цієї категорії дітей часто є також невисока значущість навчальних досягнень, занижена навчальна мотивація.
Основні труднощі. Процедура ЗНО вимагає високої зібраності, концентрації уваги, скрупульозності та акуратності, а ці якості зазвичай є слабким місцем гіпертимних дітей. З іншого боку, такі діти, як правило, володіють хорошим переключенням, що допомагає їм впоратися з екзаменаційними завданнями.
Стратегії підтримки.
На етапі підготовки. Дуже важливо не намагатися змінити темп діяльності, особливо за допомогою вказівок типу «Не поспішай». Такий учень все одно буде працювати в тому темпі, в якому йому комфортно. Необхідно розвивати в таких учнів функцію контролю, тобто навички самоперевірки: по завершенню роботи знайти помилки, самостійно перевірити результати виконаних завдань. Основний принцип, яким потрібно керуватися гіпертимним дітям: «Зробив – перевір». Крім того, необхідно створити у гіпертимних дітей відчуття важливості ситуації екзамену. Це саме той випадок, коли потрібно із всією серйозністю пояснити, якого величезного значення мають результати ЗНО.
Під час проведення пробного ЗНО. Гіпертимним дітям потрібно м’яко і ненав’язливо нагадувати про необхідність самоконтролю: «Ти перевіряєш те, що ти робиш?» Крім того, їх краще посадити в класі так, щоб можливість з кимось спілкуватися була мінімальною.
Рекомендації для вчителів та батьків. Важливо, щоб у спілкуванні з такими дітьми дорослі м’яко, але послідовно створювали зрозумілі і чіткі обмеження. При цьому необхідно враховувати, що для гіпертимних дітей важливим є не розмірковування й умовиводи, а реальний досвід. Тому на варто захоплюватися нотаціями або поясненнями, а створити чітке організуюче середовище.
Застрягаючі учні
Стисла психологічна характеристика. Таких дітей характеризує низька рухливість, низька лабільність психічних функцій. Вони важко переключаються з одного завдання на інше. Застрягаючі діти ґрунтовні і в більшості повільні. Ще одна їх особливість полягає в тому, що вони потребують тривалого орієнтуючого періоду при виконанні кожного завдання. Якщо таких учнів починають квапити, темп їх діяльності ще більше знижується.
Основні труднощі. Процедура ЗНО потребує високої мобільності: необхідно швидко переключатися з одного завдання на інше, актуалізувати знання з різноманітних розділів шкільної програми. Це може викликати труднощі в застрягаючих дітей.
Стратегії підтримки
На етапі підготовки. Навички переключення уваги тренувати досить складно, але можливо. Можна навчити дитину користуватися годинником для того, щоб визначати час, необхідний для кожного завдання. Можна, наприклад, сказати учневі: «Тобі потрібно розв’язати п’ять задач за годину. Отже, на кожну задачу ти можеш витратити не більше дванадцяти хвилин». Такі вправи допоможуть учневі розвивати вміння переключатися. Можна також заздалегідь визначити, скільки часу слід відвести на кожне завдання на ЗНО.
Під час проведення пробного ЗНО. Завдання дорослого – в міру необхідності м’яко і ненав’язливо допомагати таким дітям переключатися на наступне завдання, якщо вони довго розмірковують над кожним: «Ти вже можеш переходити до наступного завдання». Ні в якому випадку не можна їх квапити, від цього темп діяльності лише знижується.
Рекомендації для вчителів та батьків. Важливо не просто підказувати застрягаючій дитині, що потрібно робити, а розвивати в неї навички переключення. Добре, якщо дорослий обговорює з дитиною розподіл часу, а тоді тактовно цікавиться: «Чи вдається тобі діяти за планом?»
Аудіали і кінестетики
Стисла психологічна характеристика. Відомо, що людина має три основних модальності сприйняття: аудіальна (слухова), візуальна (зорова) і кінестетична (тактильна). У кожної людини одна з цих модальностей є ведучою, яка визначає домінуючий спосіб отримання і перетворення інформації. Навчання в школі зазвичай спирається на всі три модальності (усні розповіді, наочність, практичні роботи), що в цілому дозволяє засвоювати програму дітям всіх трьох груп.
Основні труднощі. На відміну від традиційного екзамену, який включає аудіальні і кінестетичні елементи (особливо якщо екзамен проводиться в усній формі), ЗНО має винятково візуальну форму. Це полегшує завдання для візуалів, одночасно ускладнюючи його для аудіалів і кінестетиків.
Стратегії підтримки.
На етапі підготовки. Необхідно, щоб діти даних категорій усвідомили особливості свого навчального стилю, тобто змогли чітко сформулювати для себе, як саме вони краще засвоюють навчальний матеріал, й скористалися цим при повторенні матеріалу.
Під час проведення пробного ЗНО. Аудіали можуть скористатися мовленням, тобто дуже тихо проговорювати завдання вголос. (Щоб це нікому не заважало, слід продумати, в яке місце класу краще посадити такого учня). У випадку труднощів можна розповісти їм про те, в чому полягає сутність завдання. Їм не потрібна допомога в розв’язанні, їм потрібно просто допомогти зрозуміти сутність завдання.
Кінестетики можуть допомагати собі простими рухами (наприклад, порухати ногами під столом). Їм також варто дозволити якусь рухову активність
Рекомендації для вчителів та батьків. Необхідно спільно з дітьми обговорити простіприйоми, які вони зможуть використати під час підготовки й на ЗНО.
Якщо під час проведення пробного тестування випускники отримають необхідну підтримку, вони будуть більш впевнено почувати себе в ситуації реального екзамену.
